“Україна – це насамперед люди, а не лише територія чи прапор, що тимчасово майорить за вікном. Це історії не пасивності, невизначеності та байдужості, а радше незламності населення, яке опинилось в ситуації прямої загрози від російського окупанта”, — пояснюють організатори виставки свій основний посил. Відкриття експозиції приурочили до Дня Пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, демонструючи солідарність із кримськими татарами.

“Ми — це крик волі та незламності. Наша суб’єктність не в межах кордонів, а в межах нашої відваги і супротиву. У контексті сучасної війни часто забувають про суб’єктність населення, що перебуває під окупацією — тих непереможних людей, які також є Україною, бо Україна — це кожен з нас, де б ми не були”, — каже кураторка виставки Ольга Муха.