
У деяких регіонах України російська окупація триває ось уже 10 років. Увесь цей час у публічному просторі вигулькують дискусії — наскільки втраченими є для нас ті землі і люди, а також як їх повертати. Одну з відповідей дає “Небачена сила” — виставка, яку експонують в Українському домі до 2 червня. Про ненасильницький спротив окупації і людей, які його чинять.
Маріуполь — місто, яке боролося за справедливість
— Де ми східняки були вісім років? Таке спекулятивне питання я чую з 2014-го, — художниця Діана Берг стоїть на тлі своєї спільної роботи з Вірою Процких “Демибули”. Позаду неї — з десяток прапорів, на одному напис російською: “Донецьк — це Україна”. — Я народилася як активістка, коли в Донецьк прийшла біда. Ми заснували рух “Донецьк — це Україна” і в 2014 році я вперше вийшла на вулицю, знаючи, що мене вб’ють, і продовжувала це робити, тому що настільки не хотіла цієї окупації.
Читайте також