Український спротив історично завжди вигадливий і яскравий, мистецький, символічний, сатиричний, зухвалий. Опір українців у російсько-українській війні, яка триває вже 10 років, є особливою і могутньою силою.

Про методи та інструменти як індивідуального, так і організованого ненасильницького спротиву українців на окупованих територіях. Про історії не пасивності, твердості духу, збереження власної ідентичності і гідності.

Дискусія про необхідність та особливості документування війни в різний спосіб, зокрема про моніторинг втрат серед людей культури та культурних інституцій. Про важливість об’єднання зусиль української та міжнародної інтелектуальної спільноти у розробці інноваційних підходів до документування війни та розповсюдження інформації про неї на максимально широку аудиторію.

Про важливість культурного надбання, яке перебуває під постійною загрозою руйнування, викрадення чи навмисного знищення, небезпеки його втрати та неможливість відновлення, посилення уваги до української культури з боку міжнародних організацій та міжнародній інтелектуальній взаємодії.

Дискусія «Культура рятує / ідентифікує / бореться» — це розмова про культуру як важливий інструмент у боротьбі за свободу та збереження національної ідентичності, про те, як культура допомагає українцям протистояти окупації та об’єднуватися навколо спільних цінностей.

Публічна дискусія «Мова війни: як і навіщо говорити про досвід окупації» зосереджена на важливості комунікації та обговорення досвіду, пов’язаного з російською окупацією в Україні. Учасники дискусії поділяться своїми особистими історіями, переживаннями та стратегіями, які вони використовували для протистояння окупаційним режимам.

Крим є територією України, яка найдовше перебуває в окупації, що робить процес майбутньої реінтеграції щороку складнішим. Необхідно бути свідомими тих викликів, з якими ми всі стикнемося в ситуації деокупації, та шукати шляхів вирішення можливих проблем вже сьогодні. Учасники дискусії наголосили, що говорячи про всі виклики реінтеграції, важливо завжди пам’ятати про тих наших співгромадян, які зараз перебувають в окупації та чекають на свою державу. Спікери нагадали, що відчуття відсутності власної держави поряд з тобою – одне з найтравматичніших досвідів в житті.

Більше про дискусію «Виклики повернення Криму та необхідність когнітивної деокупації»

Чим живе культурне середовище в окупації? Яка роль мистецтва в спротиві? Якою є взаємодія/співпраця культурних інституцій України з мистецькими середовищами, що виявляють ненасильницький спротив на тимчасово окупованих територіях України?

Більше про дискусію “Unpacking Impact: Ненасильницький спротив та культурний ландшафт”

Що роблять загарбники в першу чергу, коли окуповують нову територію? Спалюють книги та забороняють мову народу, який вони хочуть зробити рабами.

Українські бібліотеки, що розташовані в зонах конфлікту та прифронтових громадах, – це осередки стійкості, сили та культурної підтримки. Ці осередки “тиші” – відіграють життєво важливу роль у збереженні нашої культурної спадщини та зміцненні стійкості громад.

Бібліотеки в прифронтових територіях України стають справжніми осередками надії та підтримки для місцевих жителів. Вони не лише зберігають книги та документи, але й створюють безпечні простори для спілкування, освіти та творчості, надаючи можливість висловлюватися і бути почутими навіть в умовах війни.

Досвід населених пунктів, що пережили окупацію, є унікальним з погляду політичних та соціокультурних контекстів. Цей досвід, попри всю його травматичність, увійде до історії України як свідчення непохитної мужності та стійкості її громадян. Він нагадує нам про необхідність докласти всі зусилля, щоб уникнути подібних трагедій у майбутньому.

В Українському кризовому медіацентрі відбулася панельна дискусія, присвячена унікальному досвіду населених пунктів, що пережили окупацію. Панельна дискусія зібрала фахівців та експертів, які поділилися своїм досвідом та думками щодо життєвих реалій і майбутнього розвитку цих населених пунктів.

Важливо відзначити, що досвід окупації має подвійне значення: з одного боку, він є болісним нагадуванням про жорстокість окупаційних режимів, з іншого – це джерело цінних уроків, які можуть допомогти будувати міцніше і безпечніше суспільство.

В Українському кризовому медіацентрі відбулася панельна дискусія на тему “Як жити під окупацією.

Ненасильницький спротив та свідчення з тимчасово окупованих територій”. Учасники обговорили реалії життя людей в умовах окупації, наголошуючи на щоденних викликах та труднощах, з якими стикаються мешканці тимчасово окупованих територій. Спікери дослідили стратегії та принципи ненасильницького спротиву як засобу навігації та протистояння гнітючим обставинам, наводячи приклади ефективних методів боротьби.

Виступи спікерів були зосереджені на особистих історіях мешканців тимчасово окупованих територій, які продемонстрували мужність та витривалість перед обличчям пригноблення. Спікери також акцентували на важливості поширення знань про ненасильницький опір, адже це може допомогти іншим громадам, що стикаються з подібними викликами.

Ці історії можуть стати цінною інформацією як для місцевої, так і для міжнародної аудиторії, зацікавленої у миробудівництві та вирішенні конфліктів.