Минулого тижня у Лондоні відбулася дуже щемка й цінна для нас усіх подія. У повнісінькому залі Second Home видавництво William Collins презентувало посмертне (як страшно писати це слово) видання книги Вікторії Амеліної «War & Justice Diary: Looking at Women Looking at War» («Щоденник війни і правосуддя: Дивлячись на жінок, що дивляться на війну»).

Найближчим часом книгу також видадуть у США (видавництво St Martin’s Press), Франції (видавництво Flammarion), Італії (Guanda), Кореї та Грузії, що свідчить про її важливість на міжнародному рівні.

«Щоденник війни і правосуддя: Дивлячись на жінок, що дивляться на війну» – це історії одинадцяти відомих жінок, які мужньо документують воєнні злочини. Однією з них є лауреатка Нобелівської премії миру Олександра Матвійчук.

Книга також простежує внутрішній шлях, який проходить Вікторія від романістки та матері до дослідниці воєнних злочинів… та поетки.

Документування війни є важливим інструментом ненасильницького спротиву. Воно дає голос тим, чиї життя були насильницьки обірвані, та зберігає свідчення про скоєні звірства.

Та трагічна доля Вікторії свідчить про те, що навіть обираючи ненасильницький шлях, часом доводиться платити найвищу ціну. Вікторії було лише 37 років, коли російська ракета влучила в ресторан, де вона обідала з групою колумбійських журналістів, яких привезла у Краматорськ, щоб показати правдиву реальність війни.

Ця книга є свідченням мужності тих, хто ризикує усім, аби дізнатись правду. Це особиста, чесна, а іноді й фірмово іронічна розповідь про спустошення, які несе війна та ціну спротиву.

Незавершена через передчасну смерть розповідь є болючим, хоч і художньо майстерним нагадуванням про боротьбу, яку сьогодні веде Україна, та важливість документування цієї історії.

Цей щоденник – не звичайна книга. Це дослідження, заклик до дії та нагадування про ціну війни, що вимірюється втраченими життями. Голос тих, хто веде це документування в Україні. І його неможливо стишити, що б не сталося. Вже не стишити.

Текст: Ольга Муха, подруга Вікторії Амеліної, кураторка проєкту «Небачена Сила»

Поширити в соцмережах